Європейський Парламент Україну відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС
Європейський парламент позитивно оцінив хід реформ, визначених у Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, в умовах російської агресії, одночасно вказавши напрями, в яких слід активізувати зусилля.
Про це сказано в резолюції, прийнятої Європейським Парламентом у середу в Страсбурзі, щодо стану виконання Угоди про асоціацію з Україною.
Резолюцію підтримали 433 депутати, 105 голосували “проти” та 30 утрималися.
Ось текст резолюції:
Комітет з закордонних справ прийняв власний ініціативний доповідь Михайла ГАХЛЕРА (EPP, DE) про виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
Через чотири роки після підписання Європейським Союзом трьох угод про асоціацію з Молдовою, Грузією та Україною, які включають створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, і через два роки після повного входження в силу оцінюється ступінь впровадження цих угод відповідно до зобов’язання Союзу щодо найближчих східних партнерів та їхньої готовності поглиблювати свої відносини з Союзом.
Висновки Комітету з закордонних справ дають позитивну оцінку впровадженню Угоди про асоціацію з Україною, незважаючи на низку недоліків, які досі потребують українській владі.
Загальний стан реформ: Україна досягла прогресу у напрямку європейської інтеграції. Згода українського народу на тісніші відносини з Європейським Союзом залишається сильною, але значна частина населення не задоволена загальним розвитком країни.
Доповідь вітає українські реформи у сфері енергетики, охорони здоров’я, пенсій, освіти, адміністрування, децентралізації, державних закупівель, оборони та безпеки, банківський сектор та макроекономічну стабілізацію країни. Однак ці реформи супроводжуються різким зростанням цін та погіршенням доступу до систем соціального захисту.
Важливі проблеми залишаються, особливо в таких сферах, як боротьба з корупцією, приватизація та реформа судової системи. За словами депутатів, програма реформ в Україні повинна зосереджуватися на трьох основних пріоритетах своєї реформи:
створення ефективної правової бази для боротьби з корупцією, зокрема щодо установ, фінансової прозорості та аудиту;
реформи на користь децентралізації;
заходи щодо припинення олігархії та заходів щодо приватизації.
Засуджуючи продовження російської агресії на сході України та незаконну анексію Автономної Республіки Крим, депутати визнали, що в умовах війни Україна переживає трансформаційні проблеми і спроби дестабілізації. Вони стурбовані дуже нестабільною ситуацією в Азовському морі, яка може перерости в відкритий конфлікт.
Інституційна структура, запроваджена для реалізації реформ: в доповіді особливу увагу приділено можливостям людських ресурсів та експертизи, необхідним для повного здійснення та моніторингу чинного законодавства. Він пропонує звернути особливу увагу на зміцнення адміністративного потенціалу українського парламенту (Рада) і активізувати зусилля щодо забезпечення контролю та моніторингу реалізації угод про асоціацію, як з української сторони, що на боці Союзу.
Учасники ставлять питання, серед іншого, про:
подальший прогрес у поглибленні культури парламентського діалогу, ключовий крок, щоб зробити Верховну Раду більш ефективним, прозорим та ефективним законодавцем;
створення прозорого та надійного процесу відбору, який підвищить цілісність та професійність суддів та прокурорів, а також довіру громадян до судової системи. Європарламентарі вимагають, щоб незалежний Високий корупційний суд був створений швидко та прозоро, а також щоб зберегти незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
прийняття швидкого нового виборчого кодексу, який повинен гарантувати рівні можливості для представництва та прийнятності кандидатів усіх національностей, представлених в Україні;
скасування вимог електронної звітності для активістів неурядових організацій (НУО), а також ефективний та прозорий моніторинг заявок політиків та посадових осіб;
більша увага приділяється областям громадянського суспільства для розробки та впровадження законодавства;
продовження реформи децентралізації та прискорення злиття місцевих та регіональних влад з метою проведення наступних загальних і місцевих виборів;
посилення правових основ, з тим щоб працівники могли вимагати від роботодавця вимоги заробітної плати за працю, виконану на законних підставах;
більш узгоджені зусилля щодо реалізації Стратегії прав людини в Україні, включаючи політику щодо поліпшення становища ромської меншини та інших меншин;
ратифікація Стамбульської конвенції про насильство щодо жінок, а також ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду;
реформи, що гарантують незалежність та плюралізм засобів масової інформації, з тим щоб забезпечити безпеку працівників засобів масової інформації та журналістів;
створення державних програм з попередження злочинів на ґрунті ненависті та інших форм дискримінації як частини здійснення національної стратегії з прав людини;
необхідність реформ для залучення нових інвестицій, особливо прямих іноземних інвестицій;
подальша реформа ринків газу та електроенергії з метою їх повної інтеграції в енергетичний ринок ЄС та покласти край існуючим монополіям, а також зміцнення енергетичного співробітництва в контексті Східне партнерство для реалізації Паризької угоди про зміну клімату, прийнятого у 2015 році;
зміцнення співробітництва між Україною та ЄС з цього питання у боротьбі з російською пропагандою, в тому числі проти очікуваного втручання країни на вибори в Україні та в цілому в Європейському Союзі.
У доповіді вимагається кращий моніторинг здійснення реформ, як з боку України, так і з боку Союзу, на основі послідовних та вимірюваних показників. Він пропонує Комісії та ЄврАзем подати Парламенту та Раді більш частий та докладний письмовий звіт про виконання угод “, – йдеться в резолюції.
